Ефективний засіб із протизапальним (саліцилати) та протипухлинним ефектом, у комплексній терапії раку кісткової системи, щитовидної залози та жіночої статевої сфери.
Форма випуску таблетки
Склад: трава лабазника в'язолистого (таволги), лактоза.
Значення організму. Фітотерапевтичні властивості та дія.
З аспірином знайомі усі. Допомагає «від голови», застуди, похмілля, є найнадійнішим судинним засобом, здатним запобігти інфаркту та інсульту. Природний аспірин, у вигляді його попередника саліцилату, що міститься в таволзі, безпечний для організму, є реальною підтримкою для серця та закупорених судин, хворих на суглоби.
У народній медицині таволга відома як заспокійливий засіб. Її приймають при стресах, у конфліктній ситуації як «вогнегасник». Доведено високі стрес-протективні властивості таволги.
Зменшуючи стадію ексудації та проліферації, таволга діє на процеси альтерації, знижуючи їх, підвищує резистентність різних органів і тканин (шлунка, печінки, інсулінпродукуючих клітин, судин, головного мозку), а також всього організму загалом до ушкоджень.
Таволга – потужний детоксикант, знижує токсичність судомних отрут, нестероїдних протизапальних засобів, цитостатиків, гепатотоксичних отрут.
У таволги помірні антигіпоксантні та високі антиоксидантні властивості, це дозволяє, з урахуванням високої стрес – лімітуючої активності, застосовувати таволгу при різних неврозах, тривожності, при ішемічній хворобі мозку, інсультах.
Добре відома таволга, як засіб, що прискорює репарацію, регенерацію при виразковій хворобі шлунка, гастритах, галстралгіях, колітах.
На практиці з успіхом застосовують таволгу в протизапальних блоках при запальних захворюваннях легень, ШКТ. Добре вписується таволга в терапію при неврозах, екземах, нейродермітах, ексудативному діатезі.
За протидіабетичні властивості таволга не поступається елеутерококу. Одним із механізмів її протидіабетичної дії є відновлення функціональної здатності β-клітин острівців Лангерганса.
Таволгу призначають як монотерапії ( НДІ мозку людини РАМН) при дисциркуляторної енцефалопатії, тахікардії, артеріальної гіпертензії, інфарктах, інсультах, варикозному розширенні вен. За антиоксидантною, антигіпоксантною активністю таволга не поступається листям гінкго білоби при терапії порушень мозкового кровообігу. Дослідження останніх років підтверджують здатність трави перешкоджати утворенню тромбів (гальмує агрегацію еритроцитів та тромбоцитів), регулювати тонус судин, підвищувати стійкість тканин мозку до гіпоксії.
Клінічно доведено, що препарати з таволги нормалізують індекс атерогенності, ліпідний склад крові зі зниженням раніше підвищеного вмісту тригліцеридів.
По гепатопротективному впливу таволга перевищує ефективність препарату «Карсил».
Як потужний антибактеріальний та противірусний засіб, таволга застосовується при ГРЗ, грипі, герпесі.
Таволга проявляє протизапальну (саліцилати) та антиоксидантну (флавоноїди) активність, зазначені властивості забезпечують антиканцерогенну дію, а рутин та кверцетин посилюють протипухлинний ефект. До того ж таволга підвищує резистентність організму до несприятливих факторів.
У комплексній терапії таволга застосовується при раку кісткової системи, щитовидної залози та жіночої статевої сфери.
У гінекологічній практиці таволга використовується при альгодисменореї, меноррагії, ерозії шийки матки, кольпіти.
Рослини ефективно при паратравматичній екземі, лікуванні виразок, на ґрунті варикозного розширення вен, трофічних ран, що тривало не гояться (антибактеріальна дія на гнійні мікроорганізми).
З урахуванням протизапальних, протимікробних, ранозагоювальних властивостей таволгу застосовують у комплексній терапії хворих на справжню екзему, у випадках вираженої набряклості тканин при загостренні алергічних захворювань шкіри.
Ці властивості таволги використовуються при супутніх захворюваннях нирок, порушеннях сольового обміну (подагра, ПКБ, обмінний діатез, остеохондроз), як потогінний засіб таволгу можна рекомендувати при підвищеній температурі, ревматизмі, подагрі.)
Рослина широко застосовується як протимікробний, протизапальний, жовчогінний, спазмолітичний, в'яжучий, кровоспинний, седативний засіб. Має також сечогінну, знеболювальну, потогінну, антигельмінтну дії; зменшує проникність судин, регулює сольовий обмін, знижує ризик цукрового діабету та розвитку пухлин.
Показання до застосування
Рекомендується для профілактики стресових станів та порушень водно-сольового обміну, а також до раціону харчування при наступних станах та захворюваннях:
- стресові ситуації, неврози;
- дисциркуляторна енцефалопатія, порушення мозкового кровообігу;
- захворювання нирок та сечового міхура, утруднене сечовипускання;
- набряки;
- суглобовий ревматизм, подагра, артрозо-артрити, остеоартрози, остеохондроз;
- цукровий діабет;
- діарея;
- альгодисменорея, менорагія;
- злоякісні новоутворення (у комплексній терапії)
Спосіб застосування та дози
По 2 таблетки 2-3 десь у день 30 хвилин до їжі.
Лікувально-профілактичний курс 8-12 тижнів. При потребі повторити.
Прийом фітопрепарату не скасовує призначення лікаря.
* Дані представлені в інформаційних листках достовірно підтверджені літературними джерелами медичних довідників, науково-дослідними даними, результатами рефератів, дисертацій, а також відображають науково-практичний досвід вивчення та застосування лікарських рослин у медичній практиці.