Солодковий корінь – найдавніший, найбільш поширений та ефективний лікарський засіб для збереження та відновлення здоров'я. Частота призначень солодки, лідера списку елітних рослин є своєрідним показником кваліфікації фітотерапевта.
Фармакологічну цінність коренів солодки представляє виражену протизапальну та протиалергічну дію, яка полягає у усуненні запальних реакцій, що викликаються гістаміном, серотоніном та брадикініном. Гліциризинова та аглюконгліциретова кислоти та їх похідні виявляють потужні адаптогенні властивості, властиві гормонам кори надниркових залоз та гіпофіза. У процесі адаптації організму до несприятливих умов, завдяки кортикостероїдоподібній дії, солодка викликає в організмі стан неспецифічної підвищеної опірності, мобілізує нейро-ендокринні захисні механізми, підвищуючи стресостійкість організму, на тлі несприятливих діагнозів, операційного та болючого.
При вивченні гліцираму, активної сполуки коренів солодки, була зафіксована його здатність зменшувати судинну проникність при запаленні, надавати стимулюючий вплив на функціональну активність кори надниркових залоз, особливо у випадках тривалого перебігу екзематозної еритродермії, хронічної істинної екземи та інших захворювань шкіри. Обнадійливі результати підтверджують ефективність застосування коріння солодки для стимуляції кори надниркових залоз при їх гіпофункції, що проявляється на тлі призначень препаратів глюкокортикоїдної дії (преднізолону, дексаметазону та інших).
Враховуючи противиразкові, спазмолітичні властивості, а також здатність нормалізувати секрецію шлункового соку, особливо при підвищеній його кислотності, препарати солодки затребувані в комплексній терапії виразкової хвороби шлунка та 12-палої кишки, гіперацидного гастриту, астродуоденіту, гастродуоденіту, хрон що супроводжують симптоматику різних форм екземи.
Солодка особливо виділяється серед рослин, що мають регенеративні властивості. Її дія обумовлена збільшенням синтезу глікопротеїдів слизу, зниженням пептичної активності шлункового соку, збільшенням у слизовій оболонці цАМФ (циклічного аденозинмонофосфату), що бере участь у реалізації біологічної дії багатьох гормонів. Достовірно підтверджено, що солодка попереджає токсикодистрофічні ураження шлунка, у тому числі спричинені бутадіоном, аспірином.
Препарати солодки завдяки захисній дії показані не тільки при гастриті, але і при синдромі подразненого шлунка. Виявляючи виражену протизапальну дію, солодка гальмує активність пепсину та підвищує в'язкість слизу, що покриває слизову оболонку шлунка. Глікозид ліквірицин обумовлює пом'якшуючий, спазмолітичний та послаблюючий ефект, полегшуючи процес дефекації при спастичних колітах.
Цитопротективні можливості препаратів солодки зумовлені їх впливом на співвідношення простагландинів у клітинах слизової оболонки.
Солодковий корінь сприяє зниженню агресії шлункового соку, виявляючи протизапальну, антацидну, спазмолітичну дію, надійно захищає слизову оболонку шлунка, протистоїть виразковим змінам при тривалій гормонотерапії у випадках тяжкої форми екзематозної еритродермії, герпетиформної екземи.
Коріння солодки є постійними компонентами зборів, які застосовуються при хворобах печінки, жовчного міхура, підшлункової залози. Особливо слід виділити патологічні стани при гепатитах, гепатохолециститах, панкреатитах, а також токсичні ураження печінки алкоголем, цитостатиками, нейролептиками, стероїдними гормонами та іншими лікарськими засобами.
У кореня солодкі сильні обволікаючі та відхаркувальні властивості, затребувані у випадках прояву патологій з боку бронхо-легеневого апарату. Відносячись до фармакологічної групи секреторолітиків та стимуляторів функції дихальних шляхів, препарати солодки сприяють підвищенню секреторної та функціональної активності бронхів та легень, війчастого епітелію, зняттю спазмів гладкої мускулатури бронхіального дерева. Ефективні при гострому та хронічному бронхіті, при закупорці бронхів слизовою пробкою, бронхоектатичній хворобі, пневмонії, бронхіальній астмі. До лікувальної дії солодки відносять антибіотичні властивості щодо стрептокока, стафілокока, найпростіших грибів, а також можливості пригнічувати ретровіруси, віруси грипу.
Введення солодки в комплексне лікування хворих на туберкульоз дає високий лікувальний ефект. Солодка як надійний детоксикатор усуває небезпечну для вразливих органів токсичність і підвищує ефективність лікувального процесу протитуберкульозними препаратами.
При гіперліпопротеїнемії корінь солодки достовірно знижує рівень загального холестерину, збільшуючи показники альфа-холестерину. Терапевтичний ефект пояснюється зменшенням всмоктування холестерину в кишечнику, прискоренням його катаболізму в печінці та активним його виведенням з жовчю, збільшенням рецепторів ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ) у печінці, які поглинають до 70% ЛПНЩ за рахунок рецепторного ендоцитозу, пригнічуючи біосинтез холестерину. Клінічні спостереження підтверджують нормалізацію ліпідного складу крові на тлі зниження вмісту ЛПНЩ та підвищення вмісту протиатерогенних ліпопротеїдів високої щільності (ЛПЗЩ).
Враховуючи ці фактори, препарати солодки включають до терапевтичних заходів при атеросклерозі, патології церебральних судин із шумом у вухах та запамороченнями, при зниженні пам'яті, порушеннях сну, при дисциркуляторній енцефалопатії. Показанням до застосування солодки є стан кардіоневрозу, вегето-судинної дистонії, ускладнення гіпертонічної хвороби, особливо інсульти.
Як засіб полігландулярного виду дії (впливає на функцію багатьох ендокринних залоз), солодка застосовується при ожирінні, цукровому та нецукровому діабеті. Коріння стимулює регенерацію β-клітин острівців Лангерганса.
Солодка незамінна в комплексній терапії нефритів, циститів, пієлонефритів для усунення синдрому інтоксикації, у тому числі гіперазотемії. Болгарська фітотерапія рекомендує солодку при утрудненому сечовиділенні внаслідок аденоми простати. Ефективність обумовлена β-ситостерином, який забезпечує лікувальний ефект. Антиестрогенна дія солодки використовується при гормонозалежних захворюваннях, викликаних надлишком естрогенів (В.Ф. Корсун та ін. 2001).
У гінекології без солодки не можна обійтися при запальних захворюваннях жіночої статевої сфери (аднексити, вагініти, параметрити), порушення менструального циклу (альгоменорея, передменструальний синдром, менопаузальні порушення). Солодка незамінний засіб для плавного відходу від стероїдної терапії. Препарати солодки полегшують симптоми патологічного клімаксу (естрогенну дію). Поєднання гліцерретину та ізофлавонів у солодці дозволяють здійснювати регулюючий вплив на рівень естрогенів, надавати при надлишку антиестрогенну, а при нестачі естрогеноподібну дію.
В акушерській практиці солодку призначають при антифосфоліпідному синдромі (АФС), що супроводжується венозними артеріальними тромбозами та іншими порушеннями АФС, ранньому токсикозі вагітних, гестозі, запорі, багатоводді.
Корінь солодки – визнаний, лідируючий детоксикаційний, антидотний засіб щодо хімічних та харчових отрут, токсичних речовин. Ефективна при харчових отруєннях, інтоксикаціях (лікарських, наркотичних, алкогольних), пом'якшує побічні прояви медикаментів. Солодка перешкоджає атрофії надниркових залоз при гормональній терапії, зменшує негативний вплив на організм циклофосфану.
Заслуговують на увагу дані застосування препаратів солодки в дерматологічній практиці. Маючи виражену протиалергічну, протизапальну дію, препарати солодки позитивно впливають на ексудативну, проліферативну стадію запалення, надаючи гіпосенсибілізуючу (дезоксикортикостероїдну), протисвербіжну, регулюючу обмін речовин дію. Показано при дерматореспіраторному синдромі.
Дослідження лікувальних ефектів солодки підтверджують її імуномодулюючі та імуносупресивні можливості, сприятливий вплив на патологічно змінені ланки імунітету. Протиаутоімуна активність препаратів солодки використовується у комплексному лікуванні аутоімунних захворювань, у тому числі псоріаз, бронхіальна астма, аутоімунний тиреоїдит.
Солодковий корінь затребуваний при захворюваннях, де провідну роль відіграють детоксикаційні, імуномодулюючі властивості. Це злоякісні пухлини, доброякісні новоутворення, лімфогранулематоз, аденома, рак передміхурової залози, цитостатичні ускладнення. Корінь солодки, як імуномодулятор, активізує неспецифічний імунітет, вироблення антитіл, γ-інтерферону, підвищуючи проліферацію T-і B-лімфоцитів, посилюючи фагоцитоз, активність лізоциму та титр антитіл.
Вчені США встановили, що тритерпеноїди солодки інгібують розвиток ракових клітин (К. Рама Наускене та ін. 2004). Дані досліджень підтверджують посилення протипухлинної активності при лікуванні лейкозів комбінацією солодки та циклофосфану.
У валеології лакриця (солодка) посідає найпочесніше місце «рослини – життєдавця». Це загальновизнаний засіб, що перешкоджає старінню, продовжує життя, зміцнює організм, що підвищує життєвий тонус. В умовах мегаполісів є надійним захистом від побутових, харчових та хімічних шкідливостей, справжніх провокаторів будь-яких патологій.
Показання до застосування.
Рекомендується як загальнозміцнюючий, детоксикаційний засіб дієтичної корекції та профілактики різних захворювань, а також до раціону харчування при наступних станах та захворюваннях:
- інфекційні захворювання верхніх дихальних шляхів; неспецифічні бронхолегеневі захворювання, бронхіти, у т.ч. з алергічним ухилом, трахеобронхіти, бронхопневмонії, сухі ексудативні плеврити;
- непродуктивний кашель, у тому числі кашель курця;
- ГРЗ, ГРВІ, грип;
- вегето-судинна дистонія, кардіоневрози, гіпертонічна хвороба,стенокардія, загроза судинних катастроф;
- атеросклероз із ураженням судин та шумом у вухах, запамороченням, порушеннями пам'яті, слуху;
- дисциркуляторна енцефалопатія;
- гіперацидні гастрити, виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки, спастичні та атонічні коліти, схильність до запорів;
- токсичні ураження печінки алкоголем, медикаментами, екзотоксинами;
- цистит, пієліт, пієлонефрит;
- простатит, ДГПЗ (аденома);
- Запальні захворювання жіночої статевої сфери;
- патологічний клімакс у жінок та чоловіків;
- токсикози І та ІІ половини вагітності, запори, багатоводдя;
- алергічні сверблячі дерматози (атопічний дерматит, екзема, нейродерміт, сверблячка, кропив'янка та інші);
- астенія, як анаболічний, тонізуючий засіб;
- пухлинні захворювання, у комплексному лікуванні;
- інтоксикації, харчові отруєння.
Спосіб застосування та дози
По 1-2 капс. 2 день у день 30 хвилин до їжі.
Лікувально-профілактичний курс 8-12 тижнів.
При потребі повторити.
Прийом фітопрепарату не скасовує призначення лікаря.
